РОБОТА З БАТЬКАМИ

Батьківські збори "П'ять шляхів до серця дитини"

Тренінг для батьків

« П’ять шляхів до серця дитини»

Хід тренінгу:

І. Організаційна частина. Привітання.

Тренер. Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї тому що вони є першими її вихователями.

Сьогодні ми зібралися для того, щоб знайти ключик до ніжних і трепетних дитячих сердець. Сьогодні ми поговоримо про те, як виховати свою дитину справжньою і хорошою людиною.

Тема нашого тренінгу « П’ять шляхів до серця дитини»

Вправа « Очікування»

Тренер. Для початку ми з вами познайомимося. Кожен з вас отримав стікер у вигляді хлопчика чи дівчинки. Ваше завдання написати на зворотній стороні: ваше ім’я, сімейна роль – мати чи батько хлопчика або дівчинки та очікування від сьогоднішнього тренінгу.

Правила роботи:

Тренер. Пропоную вам працювати за такими правилами

1.     Цінувати час кожного.

2.     Говорити по черзі, не перебивати один одного.

3.     Говорити коротко по темі.

4.     Говорити тільки від свого імені.

5.     Бути позитивним.

6.     Правило додавання Я + Ти = Ми . Тому що разом ми зможемо зробити набагато більше, ніж кожен окремо.

Тренер. Хто за такі правила, прошу голосувати. Хто «ЗА»?

Одноголосно. Правила нашої роботи прийнято.

Вправа « Я і моя мрія»

Тренер. У вас є три стікери:

-         На зеленому трикутнику – що я хочу бачити у своїй дитині?

-          На голубому прямокутнику – що я для цього зроблю?

-         На червоному овалі – що ви собі ніколи не дозволите, як мати чи батько у вихованні своєї дитини?

( Я хочу…. Для цього…. Я ніколи…)

ІІ. Основна частина.

Тренер. Ми підійшли до основної частини. Розглянемо шляхи до серця дитини.

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але і нас – дорослих – також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гірше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття і любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по – своєму . І якщо батьки знають цю «мову», дитина краще їх зрозуміє.

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов – це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю і щедрою людиною.

Основне батьківське завдання – виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне – будувати виховання любові.

Впевненість у любові оточуючих.

Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. З цієї впевненості дитина бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього – як бензобак для автомобіля. Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов’ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє. Безумовна любов – це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як дитина поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді віддаємо собі звіту в тому, що нашу ( батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися і гарно себе поводити. І лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї, схвалення. Звичайно, ми повинні навчати і виховувати дитину.

Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові!

І робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива і зірок з неба не дістає. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. І найважче – ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь – який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо людину дитину і показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.

Тренер.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1.     Перед нами діти.

2.     Вони поводять себе як діти.

3.     Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4.     Якщо ми виконуємо свої батьківські обов’язки і любимо дітей, незважаючи на їх витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5.     Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їх, поводитись більш зріло.

6.     Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їх бачити, вони стануть невпевненими в собі: « скільки не намагайся – вимоги надто високі». А врезультаті – невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.

7.     Якщо ми любимо їх, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватись тривозі.

Найголовніше – ЛЮБИТИ!

Тренер.

Існує 5 способів ( основних), якими діти виражають любов:

1)    дотик;

2)    слова заохочення;

3)    час

4)    подарунки

5)    допомога

Якщо в сім’ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, і любов вони сприймають по – різному. З кожною дитиною необхідно говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний шлях, нам необхідно ще раз підкреслити необхідність безумовної любові до дитини.

Дотик – один з найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток.

Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами « Я тебе люблю».

ВПРАВА « ДОСЛІДНИКИ»

Тренер. Як ви гадаєте, які дотики є позитивними?

Об’єднайтеся в пари.

1 пара. Ваша донечка( син) прийшла зі школи в сльозах, вона не змогла красиво написати диктант на уроці і вчителька її не похвалила. Спробуйте її заспокоїти не використовуючи слів.

2 група. Ваш синочок прийшов радісний зі школи, на уроці математики він зміг розв’язати приклади і учитель поставив йому 12 балів. Похваліть.

3 група. Ваша дитина прийшла стривожена, вона посварилась зі своїм однокласником. Заспокойте її словесно і дотиком.

4 група. Ваша дитина крутиться в ліжечку, не може заснути. Заспокойте його, приголубте щоб він швидше заснув.

5 група. Ваш син прийшов стривожений додому, мабуть у нього погана оцінка. Заспокойте його словесно і за допомогою дотику.

Застосовуйте такі дотики на практиці, адже ваші діти дуже люблять такі речі. І пам’ятайте, що дотики потрібні і хлопчикам, і дівчаткам, і маленьким і великим.

Слова заохочення.

Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Слід часто вживати пестливі слова « моє сонечко», « мій котику» , « моя гордість». Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу і сенс.

Пам’ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м’яко, навіть тоді, коли ви незадоволені.

Слід менше вимагати від дитини і частіше просити « Ти не міг би….» , « Може зробиш….», « Мені було б приємно, коли ти….»Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам’ятайте, що постійна критика шкодить їй, вона аж ніяк не є доказом батьківської любові.

ВПРАВА « ПОХВАЛИ ДИТИНУ»

Тренер. Ваша дитина добре виконала ваше завдання. Склала всі іграшки, прибрала, повчила уроки. Як ви її похвалите?

1.     Щоб зараз же доїв.

2.     Ану, зараз же додому!

3.     Негайно прибери свої речі!

4.     Швидко відійди від комп’ютера!

5.     Одна хвилина і ти лягаєш спати!

6.     Зараз же зайди у свою кімнату, тут одні дорослі!

7.     Викинь сміття у відро. Негайно!

8.     Бігом учити уроки!

9.     Ану, склади свій одяг так, як треба!

10.  Прийду з магазину, щоб у кімнаті був порядок.

ВПРАВА « ЯКІСНА ПОХВАЛА»

Яким буде ТРЕТІЙ ШЛЯХ до серця дитини, ви дізнаєтеся, коли послухаєте притчу « БАТЬКО і СИН»

Після нелегкого робочого дня повернувся батько додому. Час був пізній, він змучився і втомився, але зрадів, побачивши, що п’ятирічний син чекає його на порозі будинку.
– Тату, – привітавши батька, тихо промовив малюк, – можеш відповісти? Я чекав, щоб запитати …
– Звичайно, питай! – Вигукнув батько.
– Скільки грошей ти отримуєш?
– Та хіба це твоя справа ?! Нема чого тобі про це знати!
Дитина підняла на нього сумні очі.
– Я дуже-дуже прошу тебе, скажи, скільки ти заробляєш за одну годину?
– Ну, припустимо, п’ятсот. І що далі? Тобі-то яка різниця?
– Будь ласка, тато, – дуже серйозно промовила дитина, – позич мені триста гривень.

Батько вийшов з себе і закричав до сина:
– Ти поводиш себе огидно! Я так втомився, але змушений стояти тут і слухати твою порожню балаканину! Думаєш тільки про іграшки, чекав мене лише для того, щоб випросити грошей на всякі дурниці!

Опустивши голову, хлопчик зник за дверима дитячої. А батько, розсерджений і засмучений, так і стояв, притулившись до стіни. «От нахаба, – думав він, – який же мій син егоїстичний. Однак … Може, і я був не в усьому правий? .. Я даремно на нього накричав, адже зазвичай дитя ніколи не просить у нас з матір’ю грошей. Значить, дитина звернулась до мене неспроста».

Він тихенько зайшов до кімнати сина і сів біля дитячого ліжка.
– Ти ще не заснув, мій хороший? – Шепнув він.
– Ні, я лежу і думаю …
– Не гнівайся на мене, синку, я сьогодні страшенно втомився, тому й нагрубив тобі. Ось, візьми гроші і, будь ласка, вибач мене.

Малюк обійняв батька за шию, його оченята радісно засвітилися.
– Тату, спасибі, велике-велике спасибі!Хлопчик витягнув з кишені піжами кілька зім’ятих банкнот і додав до них щойно отримані купюри. Батько знову почав бурчати:
– У тебе, як виявилося, недостатньо грошей, а ти скупишся і просиш ще.
– Ні, татко, мені якраз цих трьохсот не вистачало. Ось тепер я зібрав рівно стільки, щоб купити одну, всього лише одну годину твого, тату, часу. Можна? Я дуже прошу, прийди завтра трохи раніше, щоб ми сіли вечеряти всі разом: ти, мама і я …

Тренер. Скажіть, будь ласка, чого навчає нас ця притча? ( Наші діти швидко виростають і ми, можливо будемо колись дуже жаліти, що ми з ними не провели час, як могли провести).

Час – це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите : « Ти потрібна мені, я люблю бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з тою метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом – значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми спільного проведення часу в сім’ї різні – читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, а в першу чергу – своїй дитині.

Напишіть на стікерах, як ви спільно проводите час?

ВПРАВА « ВІДГАДАЙ БУКВУ, ЦИФРУ, СЛОВО»

Подарунок – це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам’ятайте, що справа не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами.

Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Подарунки не обов’язково купувати. Їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати, що завгодно: польові квіти тощо. Головне – придумати, як його подарувати.

Правила вибору подарунків

-         подарунок – мрія батька або мами.

-         Дорогі подарунки

-         Необхідні подарунки

-         Подарунки на виріст

Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов’ю. Якщо діти буркотять і сварять дитину, така допомога її не радує.

Допомагати дітям – не означає повністю обслуговувати їх.

ВПРАВА « ПІРАМІДА ПОТРЕБ ДИТИНИ»

-         Фізичні потреби

-         Розвиток здібностей

-         Потреби в захисті.

-         Потреби в присутності батьків

-         Потреба у спілкуванні

-         Потреба уваги

-         Потреба батьківської любові.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні « мови» нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту « мову» ( дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

Квітень 2019 р.